Порося   та   Либiдь


   Порося пiшло на травку,
   Либiдь паслась там тодi,
   Пiдняло рожеве зявку-
   Хтiло Либiдь'ю з'iсти.

    Либiдь мовчки вiдiйшла,
    Гордо дзьобом повела,
    А рожеве знову хрюка-
    О'чкi злi наве'ло злюка.

   Що, летиш у теплий край?-
   Знову паця о'чкi вперла,-
   Зрадиш двiр наш,- i нехай,-
   Залишусь я тут не перва.

    А хазяiн влiз в кошару,
    Як нап'эться, то лежить,
    Порося й Либiдь не пара-
    Знаэ вiн, та все мовчить.

   Що проходить на подвiр'i,
   Бачать люди кожен час,
   Що свиня пташинi в пiр'i,
   Не пiдходить аж нi в раз.

    На тарiлцi лежить сир,
    Що з каналу "дир+дир+дир",
    Краще це дали б до столу,
    Емериту в штанях з дир.

   Мораль була б тодi для нас:
 Що гусь свинi не був нiколи
 Товаришом, чи другом нi на час.


                         2009
 

Связаться с программистом сайта

"Заграница" Путевые заметки Это наша кнопка